Льошко Нікіфоров (lyoshko) wrote,
Льошко Нікіфоров
lyoshko

Вздовж Південного узбережжя-3. Великий Спуск


Вчора ми добряче налазились вгору, і заночували на висоті 860 метрів над рівнем моря. Далі – ще вище.

1. Спалось знову тепло, ой дарма ми зимові спальники тягали. Просинаємось о 06:40, у нашому Балчих-Кую ще темно. Снідаємо


2. І вирушаємо далі, на схід. Їзда починається з яру, зразу за ним – підйом на гору

3. В тому ліску праворуч ми ночували, цими горами вже проїхали


4. Ретранслятори "Вуха"


5. Понад хмарами! 920 метрів над рівнем моря, багато метрів над рівнем хмар

6.


7.


8.


9. Далі


10. Знову деремося вгору кам'яними перешкодами.


11. Складне місце


12.


13. 970 метрів


14. Кам'яний кар'єр. Подивіться, які маленькі ці скельки. А які маленькі під скельками екскаватори! а оті чорні цятки між екскаваторами – то люди. Маштаби гір вражають


15. Вся наша дорога з самого ранку вкрита камінням, воно заважає їхати, особливо вгору


16. Ацькі осінньокримські барви!


17. Чергова гора


18. Підйом на кожну гору – діло непросте, а в нас тут гора за горою.


19. На вершині. З іншої сторони гори ходили якісь італійські мисливці, ми сховались за горою і їх перечекали, щоб випадково не підстрелили


20. Ліворуч – гора Спіради


21. Цю гору ми вирішили не штурмувати, а обійти праворуч


22. Йдемо по краю, знизу у прірві класні пейзажі


23.


24.


25.


26. Після Спірад ми наздогнали нашого супутника з Єнакієва, який з стоянки вийшов раніше. Висновок – навіть в таких горбатих умовах велосипедом швидше


27. Разом перелізли через колючий дріт, опинились на території якоїсь недовійськової частини. Помахали рукою єдиному солдатику і пішли на вихід


28. З виходу пішли на туристичну стоянку Беш-Текне. Десь на цьому місці у нас закінчилася вода (а надворі досі спека (а у Києві досі холод)), на джерело у Беш-Текне були великі надії


29. Є вода! Ще й смачна, прохолодна. Тут заправились на повну


30. Пообідали у тіні


31. Ще вилізли на скелю поряд


32. Вид на урочище Беш-Текне. Видно справжню грунтову дорогу!


33. Тією дорогою і поїхали. 1020 метрів над рівнем моря, зверніть увагу на горизонтальність дороги, ніби й не в горах! Мабуть тому, що вже й вище нікуди:)


34. І тут вже на рівному місці в мене відпадає свіжекуплена педаль.. Погано прикрутив, стесалась, і мучитиме мене всю подальшу поїздку


35. Дорога ніби й горизонтальна, але насправді поволі піднімається. Їхати значно легше (бо можна їхати а не йти:)


36. Тут вже зовсім плоскогір'я. Наближаємося до Ай-Петрі


37. Ацький девайсик


38. Асфальт!!


39. Ай-Петринське незаконне, як я розумію, містечко


40. Доїхали до оглядового майданчика на Ай-Петрі і відпочивати. 1180 метрів над рівнем моря! Нас чекає Великий Спуск, тому я замінив гальмівні колодки. Як виявилось, дарма замінив – я думав, що дешеві колодки просто зітруться швидше, а вони ще й працюють гірше.


41. Пейзаж з


42. Ялта. Нам туди!


43. А спочатку нам в цей красивий ліс, крізь нього проходить серпантин


44. Оо, чудовий серпантинчик


Уявіть класність ситуації: ми збираємося спуститися на 1180 метрів, нас чекає чудова асфальтована пуста дорога, у мене відпадає педаль, тож найближчі 70 хвилин швидкої їзди я її не крутитиму взагалі! Відчуй себе мопедом!

45. Початок спуску..


46.


47. На цих 300-метрових відрізках серпантину легко розганяєшся до 30+ км/год, після кожного такого розгону вписатися у поворот на 180° не так просто!


48. Тут відчуваєш себе як на якійсь формулі, де швидкість обмежена не потужністю двигуна, а вписуваністю в повороти!


49. Машин добре якщо десяток було за весь серпантин


50. Вниз, лісочком, стає прохолодно, вдягли кофти


51. Придорожні скульптури (чи джерело?)


52. Повороти, повороти, десятки поворотів, може й сотні, швидко губишся в сторонах світу:)


Коротше, цей спуск – повний кайф! Усім рекомендую повторити. Можна й без Великого Пійдому, піднявшись канаткою на Ай-Петрі.

53. Кайф для нас перервався коли ми приїхали до "Дом-вверх-дном" у верхній частині Ялти. Атракція ця не працювала, але звідти довелось метрів на 10 піднятися


54. Потім ще півкілометру спуску, але вже серед забудови, і виїжджаємо на Ялтинську окружну/М18/Кримську велотупість за версією книжки. Далі планували поселитися у Ялті, вирішили житло шукати на автовокзалі, поїхали до нього. Ага! Траса то ця недарма в велотупості занесена. Завантажена, дуже горбата, ледве проїхали нею 2 кілометри (лишалося ще 6!) і вирішили що крутити педалі це не для нас.


55. Почали шукати з'їзд у Ялту, а вони як назло пропали. Ну, поїхали на цеглинку (акураатненько так), вгору вже чеесно не хотілося.


56. Далі орієнтувалися за простим принципом – нам вниз!


57. Вузькі старі вулички


58. Таким чином ми виїхали на пішохідну вул. Пушкіна. Там у кінці є місце де сидять здавачі квартир.


59. Поторгувалися і зняли у дідка отаку квартиру за 100 гривень. 150 метрів від набережної!


60. П'ять рівнів безпеки


61. Автентична сушилка


62. І дивний туалет, який слугує проходом між двома квартирами, а заодно і душем. Друга квартира, до речі, теж була наша. Намагалися там ставити велики, але їх туди важко затягувати


63. Ну що ж, швиденько на набережну. Красаа, тепло, народу гуляє повно. Особливо там приємно було через холод у Києві


64. Ялтинська набережна – одна з кращих в Україні. Там завжди гарно


65. Мммм, їжа!


66. Посиділи ще біля моря


67. Заїхали у парк


68.


69.


70. Суворий ощадбанківський банкомат:)


71. Заряджаємо все, що заряджається. І спати.


Проїхали 58 кілометрів. Великий Спуск був класним! Зверху – Ай-Петринська яйла, знизу – Великий Спуск


Вздовж Південного узбережжя-1. До Байдарської долини
Вздовж Південного узбережжя-2. Великий Підйом
Вздовж Південного узбережжя-3. Великий Спуск
Вздовж Південного узбережжя-4. Вздовж моря до Алупки
Вздовж Південного узбережжя-5. Вздовж моря до Алушти
Вздовж Південного узбережжя-6. Демерджі
Tags: katadze, Крим, Ялта, гори, море
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo lyoshko june 13, 2013 08:57 57
Buy for 10 tokens
До 121-річчя Київського трамваю представляю карту, на якій нанесені усі трамвайні лінії міста, що колись існували. Дивитись карту у повний розмір (на мапі позначені дати закриття ліній; чорні лінії – діючі зараз) Звертає на себе увагу те, що у центрі трамвай колись був майже на кожній…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 6 comments